На даному етапі розвитку сучасний світ спостерігає за надзвичайно стрімким перетворенням такого явища як шерингова економіка (інша назва – економіка спільного споживання) на новий світовий тренд. Базується вона на шерингу – спільному використанні товарів і послуг, а не на володінні ними. При цьому відсувається на задній план пануюча до цього індустріальна модель, за якої компанії володіють, а люди споживають, – подібно до того, як Інтернет потіснив традиційне ТБ, а блогосфера – засоби масової інформації. Вона дозволяє виступати одночасно і споживачем, і виробником, а також користуватися можливим фінансовим прибутком від виробленої споживчої цінності.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра страхування, банківської справи та ризик-менеджменту
Реферат з дисципліни «Маркетинг»
«Шерингова економіка: характеристики, суб’єкти та особливості в Україні»
Студента І курсу 1 групи
економічного факультету
спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування»
Митько Дмитра
КИЇВ 2020
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Шеринг та шерингова економіка
1.1 Характеристика шерингової економіки
1.2 Суб’єкти шерингової економіки
РОЗДІЛ 2. Аналіз шерингової економіки в Україні
2.1 Особливості розвитку шерингової економіки в Україні
2.2 Подальший розвиток та перспективи шерингової економіки в Україні
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
На даному етапі розвитку сучасний світ спостерігає за надзвичайно стрімким перетворенням такого явища як шерингова економіка (інша назва – економіка спільного споживання) на новий світовий тренд. Базується вона на шерингу – спільному використанні товарів і послуг, а не на володінні ними. При цьому відсувається на задній план пануюча до цього індустріальна модель, за якої компанії володіють, а люди споживають, – подібно до того, як Інтернет потіснив традиційне ТБ, а блогосфера – засоби масової інформації. Вона дозволяє виступати одночасно і споживачем, і виробником, а також користуватися можливим фінансовим прибутком від виробленої споживчої цінності.
Так, аби не витрачатись зайвий раз на річ-на-один-раз, краще позичити чи взагалі отримати її просто так від людини, для якої вона вже є непотрібною чи неважливою. Те ж стосується і послуг. В альтернативу дорогим традиційним сервісам, краще скооперуватися і звернутися за допомогою до сусіда, а може й зовсім до незнайомця – за невелику грошову винагороду, або навіть лише «за спасибі». Недивно, що з поширенням таких практичних ідей, почали 4 створюватися онлайнові шерингові Інтернет-платформи, що дають змогу швидко та безпечно обмінюватися усім чим завгодно, незалежно від змісту (речами, послугами, знаннями тощо). При цьому вони сприяють популяризації ідеї спільного користування (шерингу), відновлюючи при цьому довіру у суспільстві, у якому люди звикли звертатися за необхідними речами скоріше до магазинів, аніж один до одного. Перелік таких шерингових Інтернет-платформ, суб’єктів шерингової економіки, вже налічує сотні, якщо не тисячі проектів по всьому світу.
Сьогодні явище шерингу та розвиток на його основі економіки спільного користування цікавить багатьох. Шерингова економіка стає предметом наукових дискусій і однією з важливих тематик для наукових досліджень. Свої роботи шеринговій економіці присвятили: Р. Ботсман, Р. Роджерс, Б. Волш, Ф. Маззелла, М. Спенс, Д. Прабху, Г. Левіс та ін. В Україні ж явище шерингу поки що досить нове і тільки починає набирати обертів. Тому набуває актуальності питання щодо розгляду того, як працює економіка спільного користування в нашій країні, і чи готові ми ділитися та чим саме ми готові ділитися одне з одним
РОЗДІЛ 1. ШЕРИНГ ТА ШЕРИНГОВА ЕКОНОМІКА
1.1. Характеристика шерингової економіки
Шерингова економіка (з англ. to share – ділитися) – це новий модний тренд в економіці, який формує нову модель споживання та швидкими темпами підкорює сучасність. Це нове економічне явище являє собою соціоекономічну систему, засновану на шерингу або спільному користуванні людськими та фізичними ресурсами. Вона дає можливість створити надійні зв’язки між будь-якою кількістю людей, зменшити транзакційні витрати, час і відстань майже до нуля, створюючи комунікаційний простір, який миттєво доступний зі смартфона чи комп’ютера в будь-якому місці і в будь-який час . І головними гравцями на цьому «полі» виступають шерингові Інтернет-платформи. Завдяки таким Інтернет-майданчикам, що з’єднують величезну кількість однодумців, і дозволяють створювати довіру в режимі онлайн, люди все частіше діляться товарами, знаннями, грошима, навичками, мережами, контентом та іншими споживчими цінностями. За допомогою таких платформ повертається здатність людей робити ще більш значний внесок у суспільство та економіку.
Таким чином, можна стверджувати, що шерингова економіка як сучасне трендове явище виникло з розвитком комунікаційних технологій та цифровізації суспільства. Тобто шеринг у тій формі, в якій він існує зараз, був породжений технологічним прогресом. Проте не слід ігнорувати той факт, що на його появу вагомий вплив здійснили ряд історичних передумов. Тому дослідимо історію появи явища сучасного шерингу більш детально.
Загальновідомо, що явище шерингу бере початок ще з давніх часів. Для прокату книг ще з античності існують бібліотеки. Обмін кіньми як засобами транспорту був дуже популярний серед лицарів та інших мандрівників, які звикли долати великі відстані. Варто було з’явитися вантажним кораблям, як їх почали наймати для перевезення прянощів та інших цінних товарів. А пункти прокату ковзанів згадуються ще з часів вікторіанської Англії, якщо не раніше.
На початку минулого століття набули поширення різноманітні фонди допомоги сиротам. Навіть з’являлися багаті меценати, які готові були оплатити освіту здібним дітям. Пізніше створили фонд Матері Терези , яка закликала жителів країн першого світу переправляти кошти на поліпшення якості життя в найбідніших областях планети. Так у африканських дітей з’явився одяг з США та Німеччини, який роздавали безкоштовно на вулицях.
Не менш коротка історія і у шерингу їжі. Так, в довоєнний час в Європі і навіть в гітлерівській Німеччині існувала «зимова допомога бідним», в якості якої пропонувалася їжа або одяг. Зазвичай їжу готували прямо на вулиці у великих чанах, а бездомні ставали в черги і чекали безкоштовного супу та хліба. Та навіть у наші часи така практика не зникла. Наприклад, в Лос Анджелесі (США) кожен день працюють пункти видачі їжі бідним та бездомним. Люди, котрі не мають засобів для існування, часто підходять один до одного на вулиці, щоб дізнатися, де сьогодні їх годуватимуть. У тих країнах, де бездомним забезпечується регулярне харчування, набагато нижче відсоток розбою та алкоголізму серед таких людей.
Уже в наші часи почала існувати цікава традиція – «Підвішена кава» , яка зараз вже нікого не дивує. В кафе чи ресторані, де існує ця програма, відвідувач може оплатити страву або напій для не себе, а для когось іншого, хто відвідає заклад пізніше. Дана програма є навіть не благодійною. Вона дає можливість відвідувачам закладів ділитися, робити людям несподівану приємність (якщо це чай або кава), або навіть виручати – якщо це хліб у кіоску або салат в їдальні.
Сучасна ж концепція шерингу та шерингової економіки була сформована Рейчел Ботсман та Ру Роджерс у 2010 році, співавторами книги “What’s Mine Is Yours: Rise Of Collaborative Consumption” (з англ. – «Наступ епохи спільного споживання»).
Основа цієї концепції сучасного шерингу формується на таких постулатах:
- Економія часу та ресурсів (приклад: не потрібно купувати авто, аби раз на місяць виїхати за місто).
- Вигода (приклад: надання житла в оренду знижує витрати на його утримання).
- Раціональне споживання (приклад: оптимальне користування транспортом знижує шкідливі викиди).
- Довіра. Соціальний ефект від шерингу сприяє збільшенню загального рівня довіри у суспільстві. Загальна ж ідеологія шерингової економіки якнайкраще ілюструється принципом “win-win”, коли від взаємодії виграють обидві сторони. Довіра – це фундамент, на якому будуються шерингові майданчики. Головний 9 же “будівельний матеріал” – репутація, яка в свою чергу вибудовується по “цеглинках”.
- Використання комунікаційних технологій. Комунікації в даному випадку розглядаються як ключовий драйвер шерингу. Адже популярність шерингу обумовлена саме розвитком комунікаційних технологій. Доступність мобільного зв’язку та Інтернету є одним з ключових драйверів шерингової економіки. За даними Міжнародного Союзу Зв’язку , на сьогоднішній день Інтернет доступний майже 50% жителів планети. Станом на 2017 рік кількість користувачів мережі Інтернет налічує понад 3,5 млрд. А також спостерігається закономірне зростання числа прихильників використання мобільних додатків .
При цьому розвиток шерингової економіки на сучасному етапі існування відбувається завдяки 4 рушійним силам , а саме:
- Пірингові (тобто такі, що базуються на рівності всіх учасників) соціальні мережі та технології реального часу радикально змінили поведінку величезної кількості людей;
- Світова економічна криза змусила відмовлятися від бездумного споживання;
- Екологічні проблеми все більше впливають на економіку та повсякденне життя;
- Четвертий чинник на думку соціального інноватора та найвідомішого експерта у сфері шерингової економіки Рейчел Ботсман, звучить як “відроджена віра у важливість спільнот і переосмислення того, що насправді означають слова “друг” та “сусіди”. Інакше кажучи, люди стали більше довіряти одне одному і частіше допомагати ближньому.
Прихильники шерингової економіки переконані, що в цьому десятиріччі зазначені чотири рушійні сили діють співнаправлено. Тому цивілізація переживає революційний перехід від гіперспоживання, характерного для XX століття, до тренду XXI століття – спільного споживання.
Таким чином, ідея шерингу змушує переглянути і переосмислити існуючі цінності «суспільства споживання». Раціональне використання речей, замість бездумного володіння, особливо актуальне в контексті турботи про навколишнє середовище і всезростаючої необхідності дбайливого ставлення до обмежених ресурсів. Нова філософія споживання ідеально вписується в концепцію свободи (від обставин, грошей, кордонів), створюючи при цьому відчуття спільності, причетності, доброзичливості один до одного.
1.2 Суб’єкти шерингової економіки
Основними суб’єктами шерингової економіки виступають шерингові Інтернет-платформи – онлайн-майданчики для обміну різноманітними споживчими цінностями. Такі платформи і формують ринок шерингу. Наразі перелік шерингових Інтернет-платформ налічує сотні, якщо не тисячі проектів по всьому світу. Проте основну частку подібних проектів тримає саме Європа. Найбільша кількість європейських шерингових платформ налічується на теренах Великобританії, Франції, Іспанії, Німеччини, Голландії, а також у Швеції, Польщі, Італії та Бельгії.
Приклади вдалих зарубіжних шерингових платформ
| Назва | Рік створення | Характеристика |
| eBay | 1995 | Онлайн майданчик для проведення аукціонів і торговельний веб-сайт, на якому приватні та юридичні особи здійснюють продаж та купівлю різноманітних товарів та послуг. eBay Inc. також належить міжнародна система здійснення електронних платежів PayPal. Інтернет-аукціон було засновано в м. Сан Хосе, Каліфорнія, США, 5 вересня 1995 р. П’єром Омідяром.
|
| BlaBlaCar | 2006 | Глобальний лідер в області райдшерингу. Водій пропонує попутникам частково розділити з ним дорожні витрати, не переслідуючи фінансової вигоди. За задумом, водій компенсує більшу частину витрат на пальне, а пасажири подорожують дешевше, ніж за допомогою громадського транспорту. Сьогодні BlaBlaCar налічує понад 30 млн. користувачів в 22 країнах. У 2016 р. інвестори оцінили компанію в $1,6 млрд. Ідея створення сервісу зародилася у 2003 р. у француза Фредеріка Маззелли, у 2006 р. він приступив до реалізації проекту.
|
| Uber | 2009 | Американська міжнародна компанія, розташована у СанФранциско, яка створила однойменний мобільний додаток для пошуку, виклику і оплати таксі або приватних водіїв. За даними на вересень 2017 р. сервіс через додаток доступний більш ніж в шестистах містах світу. Більшість водіїв використовують свої власні автомобілі, а також машини таксопарків або партнерів. У багатьох країнах 80% оплати переходять водієві, 20% перераховуються Uber. Компанія була заснована Тревісом Калаником і Гарретом Кемпом. За роки свого існування, компанія Uber залучила близько 11,5 млрд. дол
|
Також слід зазначити, що ринок шерингових платформ постійно зростає. Все нові й нові платформи набувають популярності.
РОЗДІЛ 2. Аналіз шерингової економіки в Україні
2.1 Особливості розвитку шерингової економіки в Україні
Переходячи від дослідження розвитку шерингу на глобальному рівні до локального, варто зазначити, що розвиток шерингової економіки в Україні поки що не випадає зі світових трендів, але при цьому йому характерні свої, локальні особливості. Для початку розглянемо як працюють в Україні працюють основні рушійні сили шерингової економіки.
Звернемося до першої рушійної сили шерингової економіки – пірингових соціальних мереж та технологій реального часу. Як відомо, функціонування соцмереж та Інтернет-майданчиків базується на широкому застосуванні широкосмугового мобільного Інтернету. Вітчизняні Інтернет-оператори зараз активно розбудовують мережі покоління 4G. Їх можливостей цілком достатньо для потреб шерингової економіки. Тому технологічна база для неї в Україні якщо не ідеальна, то цілком задовільна.
Тепер про другий чинник – економічну кризу. Попри всі свої негативні прояви, вона стимулює людей відмовлятися від непродуманого, надмірного споживання, витрачати гроші раціональніше. Тобто, шерингова економіка в умовах кризи, яка наразі панує в Україні, ідеально відповідає запитам українського суспільства.
В Україні зміни в психології суспільства, на яких базується шерингова економіка (відроджена віра в спільноту тощо), нерідко приходять в конфлікт з нашими звичками та стереотипами. Тому можна вважати, що це також пророкуватиме добру тенденцію у розвитку ринку шерингу.
В Україні шерінгова економіка представлена у декількох секторах економіки, основні з яких — три сектори. По перше, перевезення. Тут є яскраві представники міжнародної шерінг-ком’юніті, як то французський BlaBla Car, що вийшов на український ринок у 2014 році, та американський UBER — ця відома компанія працює в Україні з 2016 році.
По друге, у фінансовому секторі — як p2p кредитування. Такі можливості багато років надає WebMoney. У 2016 році ПриватБанк запустив можливість p2p кредитування, і вже 10 років такі ж можливості розвиває українська компанія AFA, що спеціалізується виключно на p2p кредитах.
По-третє, через медичну рефому в країні розвиваютсья десятки IT додатків, що поєднують лікарів з паціентами, як то Helsi.me, Medikit, тощо. “Ми пропонуємо абсолютно нову послугу, аналогів якої в країні не було. Потрібен час для її розповсюдження. Наша робота привернула увагу до телемедицини, багато приватних компаній почали розробляти рішення для онлайн комунікації з лікарями”, – каже CEO Medikit Руслан Кравець.
Величезний плюс шерінгової економіки для малого бізнесу та нових підприємців — легкість доступу до ринку. Раніше треба було реєструвати ФОП чи компанію, створювати свій інтеренет-сайт, реєструвати доменне ім’я, оплачувати хостинг, робити рекламу свого сайту на порталах, шукати клієнтів без гарантій, тощо. Зараз достатньо пройти реєстрацію наприклад на AirBnb або на Booking.com, щоб пропонувати свої послуги з оренди житла. А клієнти за бажанням арендодавців мають надати досить детальну інформацію про себе та сплатити аванс, що суттєво знижує ризики бізнесу. Доречі, на тому ж Booking.com нарівні зі звичайшими сервісами з аренди квартир, хостелами та B&B можна знайти пропозиції від найкращіх готелів України, як київські Fairmont чи Hyatt.
Другий безперечний плюс шерінгу — зростання конкуреції. “Якщо у клієнта є можливість кращого доступу до послуги чи більшого вибору, то це йде на
користь клієнта та ринку в цілому. Шерінгова економіка підвищує конкуренцію, та сильно здешевшує доступ малого бізнесу до клієнтів. Таким чином, малим підприємцям треба витрачати значно менше коштів на маркетингта залучення клієнтів. Менші витрати дозволяють зменшити вартість послуг. Також це дозволяє їм сконцентрувати усі зусилля на самих послугах та підвищити їх якість. При цьому, традиційні для ринку компанії мають концентруватися на нових послугах чи преміум-послугах, бо по ціні вони програватимуть конкуренцію шерінговим компаніям”, – розповідає аналітик компанії Concorde Capital Олександр Паращій
Зауважимо, що навідь не маючи представництв в Україні, оператори шерінгової економіки дозволяють українцям реєструватися та пропонувати свої послуги світу, або ж купляти послуги де завгодно по всій планеті. Або ж українець може пропонувати свої послуги клієнтам з будь якої країни, у якій представлений той чи інший сервіс шерінгової економіки. Наприклад, якщо українець їде на своєму авто по Португалії, він може там теж “взяти на борт” пасажирів через BlaBla Car або інші сервіси.
«На українській платформі BlaBlaCar зареєстровано понад 4 мільйони користувачів. Сотні тисяч українців користуються BlaBlaCar щомісяця. Найближчим часом ми відсвяткуємо підключення 5-мільйонного користувача до української платформи. Сьогодні Україна входить в ТОП-5 найбільш швидко зростаючих країн для BlaBlaCar. Ми ростемо приблизно на 80% рік до року», – розповідає Олексій Лазоренко, керівник BlaBlaCar в Україні.
Глобально BlaBla Car – це більше 70 мільйонів людей на ринках 22 країн. Користувачі сервісу сумарно здійснюють понад 20 мільйонів поїздок щоквартально. «У Франції за допомогою BlaBlaCar подорожують більше людей, ніж за допомогою Eurostar, одного з найбільших залізничних перевізників. В Україні ми другі серед платформ, на яких можна забронювати поїздку з міста до міста – після «Укрзалізниця», – каже Олексій Лазоренко.
Очікуваним сучасним сервісом на українському ринку став UBER. “Понад 2,5 мільйонів користувачів вже завантажили додаток в Україні. Uber був запущений в Києві в кінці червня 2016 року і з тих пір доступний загалом в 7 містах України. Ми пропонуємо різні сервіси, такі як UberX, Select, Black, Van”, – розповідають у компанії UBER.
Українські шерінг-компанії
Серед українців є спроби створити і власні платформи для шерінгу. Юрій Прус, засновник компанії AFA, що вийшла на український ринок к 2009 році, розповідає, що з того часу кількість клієнтів зростає на 25% на рік. Люди, у яких є гроші, можуть через AFA позичити їх напряму тим, хто шукає фінансування своїх проектів, та стати інвестором.
«Шерінгова економіка – відповідь на запити часу. Українці повністю в сучасному тренді. Люди зрозуміли, що потрібно самостійно дбати про власні прибутки, розумно розміщувати гроші, швидко реагувати на зміни у власному бізнесі. Зрозуміли що все в житті залежить від них. Весь світ відкритий для тих, хто знає чого хоче. Завдяки інтернету миттєво налагоджуються бізнес-зв’язки, знаходяться партнери, залучаються бізнес-кредити та інвестуються гроші. Звичайно, доступність грошей дозволяє швидко і ефективно масштабувати бізнес, виходити на експорт, створювати нові виробничі лінії та сервіси. В результаті збільшується кількість робочих місць та кількість сплачених державі податків”, – каже Юрій Прус.
Проте, у деяких бізнесах виникають ризики, пов’язані соціальними мережами, такими як Facebook, що перетягують на себе користувачів. Так Наталія Заверуха створила у 2013 році сервіс Плюшкін для обміну речами. Кількість користувачів цього проекту сягнула 17000 чоловік, а метою проекту було «донести до кожного українці екологічність споживання». «Усі спроби монетизувати шерінг не вдалися, тому наш досвід навіть не знаю чи є гарним прикладом», – каже Наталія Заверуха. За її словами, вони побачили, що обмін речами — це дуже цікаво, і попит на послуги був. Єдине, що Плюшкін не знайшов шлях до монетизації. Проте зараз для обміну речами українці активно використовую такі портали як olx або ж групи у Facebook як Шота-у-Ашота тощо. Інший приклад української шерінг-платформи — Кабанчик, сайт, через який послуги надаються по ремонту чи прибіранню квартир та інших приміщень, а також інших послуг, у тому числі репетиторів, догляду за домашніми тваринами, тощо.
2.2 Подальший розвиток та перспективи шерингової економіки в Україні
Очевидно, що шерингова економіка для українського суспільства є явищем неоднозначним. Тому для того, щоб проаналізувати можливості та перспективи українського шерингу, а також визначити основні бар’єри та загрози для його розвитку, здійснимо SWOT-аналіз. Суть даного аналізу полягає в розділенні чинників та явищ, що впливають на функціонування та розвиток шерингу в Україні на чотири категорії: strengths (сильні сторони), weaknesses (слабкі сторони), opportunities (можливості), threats (загрози) . SWOT-аналіз шерингової економіки в Україні наведено в таблиці:
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
| 1) Посилена активізація розподілу усіх видів
ресурсів та їх раціональне використання. 2) Гнучкі робочі домовленості. 3) Нові джерела доходів та прибутку. 4) Поява нових сфер діяльності, створення нових споживчих цінностей. 5) Знищення кордонів у розподілі ресурсів. 6) Низькі ціни порівняно з традиційними сервісами. 7) Розвиток інформаційних технологій та комунікаційних технологій. 8) Формування нової модель споживання, нового способу життя та суспільних цінностей (основний акцент – довіра). 9) Новий інструмент для вирішення суспільних та глобальних проблем (екологічні проблеми, бідність, безробіття, надмірне споживання, тощо). |
1) Виклики для існуючої економіки та
традиційних бізнесових компаній. 2) Не розвинута правова база. 3)Низький взаємозв’язок між шеринговою економікою та податковою системою. 4) Відсутність статистичного обліку шерингової економіки, що не дає змоги врахувати вплив шерингу на реальну економіку України. |
| Можливості | Загрози |
| 1) Легке започаткування бізнесів, що не
потребує великих початкових витрат, швидкий запуск комерційних Інтернетпроектів. 2) Розвиток соціально-економічних інновацій, сервісних моделей, вплив на ефективність та конкурентоздатність українського бізнесу без значних капіталовкладень. 3) Можливості для бізнес-новачків. 4) Створення нових market place, розширення ринків споживання українських продуктів, сервісів та трудових ресурсів, комерційна глобалізація. 5) Розвиток українських міст та українського суспільства. |
1) Проблеми в регулюванні ринку шерингу,
котрі породжують невизначеність. 2) Наявність законодавчих перепон для поширення ідеології шериногової економіки на внутрішніх ринках. Як прилад, у сфері розподілу частотного ресурсу – відсутність технологічної нейтральності. 3) Проблеми в захисті шерингових Інтернетплатформ, безпеці шерингових взаємодій, страхуванні. 4) Фінансові бар’єри для роботи українських компаній на глобальних ринках, а саме в частині безперешкодного отримання коштів на рахунки, що відкриті в Україні. |
Таким чином, в результаті проведеного SWOT-аналізу української шерингової економіки, можна сказати, що шеринг в Україні однозначно буде набувати подальшого поширення, як і в усьому світі. Але цей шлях розвитку не позбавлений і деяких перешкод. В основному, успішний розвиток вітчизняного шерингу залежатиме більшому мірою від довіри в українському суспільстві, зміни пануючої системи цінностей та, звичайно ж, розвитку інформаційного та комунікаційного простору, нових технологій. Проте, вже на існуючому етапі існування шерингу в Україні варто попіклуватися про створення належної законодавчої, правової, облікової та ін. систем в сфері шерингу, залучивши відповідні державні інституції.
ВИСНОВКИ
Сьогодні завдяки новим технологіям і розвитку комунікаційного простору, люди звільняються від обмежень минулого. Натомість вони все частіше обмінюються споживчими цінностями з людьми, яких навіть не знають особисто. Такий стиль життя спільного користування (шерингу) поширюється з неймовірною швидкістю, стаючи глобальним трендом в суспільстві.
Ще ніколи в історії люди не ділилися речами, знаннями чи навичками на такому рівні. Ця радикальна зміна в поведінці призвела до того, що сучасне суспільство вже не надто зацікавлене в традиційному володінні.
Тому на даному етапі розвитку суспільства, етапі швидкого поширення шерингу, створюється все більше шерингових проектів, так званих шерингових Інтернет-платформ (наприклад, Uber, OLX, BlaBlaCar тощо), які навіть на інтуїтивному рівні дають зрозуміти, що за рахунок нових технологій вони зможуть посунути існуючий традиційний ринок. Тим паче технологія шерингових платформ уже диктує економіці принцип “win-win”, коли від взаємодії виграють обидві сторони
За прогнозами, шерінгова економіка буде розвиватися динамічними темпами. “Спільне споживання – це невід’ємна частина нашого майбутнього. За прогнозом PwC, до 2025 року обсяг доходів сервісів шерінгову економіки досягне $ 335 млрд. А ще 5-7 років тому ця цифра була близька до 0. Зараз йде експоненціальне зростання, ці прогнози ще навіть не найоптимістичніші, – каже Олексій Лазоренко з Bla Bla Car, -. Найпопулярніший приклад – з дрилем, яка за статистикою використовується лише 13 хвилин в житті домогосподарства. А скільки людино-годин, скільки пластмаси, металу, логістики було витрачено на виробництво і доставку цього товару до вас додому. Одна дриль може спокійно обслуговувати цілий під’їзд. Зрештою, гроші, зекономлені на спільному споживанні, вливаються назад в економіку”.
Успішний розвиток шерингової економіки в Україні залежатиме більшою мірою від довіри в українському суспільстві, зміни пануючої системи цінностей та, звичайно ж, розвитку інформаційного та комунікаційного простору, нових технологій. Проте, вже на існуючому етапі існування шерингу в Україні варто попіклуватися про створення належної законодавчої, правової, облікової та інших систем в сфері шерингу, залучивши відповідні державні інституції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Як шерингова економіка змінює світ [Електронний ресурс] – Економічна правда, 2016. – Режим доступу: http://www.epravda.com.ua/publications/2016/09/5/603709/
- Еволюція довіри: як шерингова економіка руйнує світові кордони
http://www.epravda.com.ua/publications/2016/10/3/607318/
- Остром Е. Керування спільним. Еволюція інституцій колективної дії [Електронний ресурс] / Елінор Остром. – 2012. Режим доступу: http://wtf.tw/ref/ostrom_1990.pdf
- М. Яковлева. Журнал «ТИЖДЕНЬ» [Електронний ресурс] 2019. – Режим доступу: